Серденько сум крає,
Бо страшна війна
Досі в нас триває.
Точиться вона
В нас без перестану –
І вночі, і вдень,
Земленьку кохану
Нищачи лишень.
Земленька страждає,
Плаче, мов маля.
Вибух. Знов лунає.
В вибухах земля
Вся. Війна безжальна.
А в мені тремтить
Душенька печальна
Й серденько щемить.
Але не здаються
Наші вояки,
З ворогами б’ються
Мужньо, щоб таки
Всіх їх подолати,
Щоб війна пройшла
Й Україна-мати
В мирі вік жила,
Як усі країни
В світі цім земнім.
Доля України,
Це відомо всім,
Люди, нам із вами,
В наших лиш руках.
Ділом, не словами,
Що в нас на вустах,
Зможемо здобути
Перемогу ми,
Вільними знов бути
Й щасними людьми.
Євген Ковальчук, 24. 01. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017470
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2024
автор: Євген Ковальчук