Ти годував мене абрикосами:
Виймав кісточки,
Тицяв мені шматочки:
"Ось, який стиглий! Хочеш?"
Я їла, а ти нюхав мої скроні,
Лоскотав губами за мочками.
"Може, даси мені спокій?
Припини, я тобі сказала!"
Сонячні пальці злипались
Від жовтого соку.
"Наїлась, більше не хочу.
Заплети мені косу, спекотно".
День був стрункий і високий,
Голосами просочений,
Просякнутий галасом
Велосипедних дзвоників.
"Звідки в тебе сиве волосся?"
"Воно вигоріло. Тобі здалося"
© Юлія Красіна 2024
Дякую за донат!
Картка 5354 3210 8793 5087
Мій канал https://t.me/yuliya_krasina
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017481
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2024
автор: Юлія Красіна