Жили собі люди, жили і жили,
Вітались завжди: "Здоровенькі були!" "
І на тобі! Зграя ввірвалась презла!
Така от біда! Отакі от діла!
Вже не вистачає снарядів і куль.
Вчепивсь не один в нас скажений пітбуль.
Уже ми по-всякому - й так, й перетак,
Вже начебто свора вся кров'ю стіка,
Ніяк не відстануть, - порода така.
То їх натаскав якийсь точно маніяк.
А треба зробити було ще давно
Прищеплення вчасно від чумки і сказу
І може, запізно робити це зараз.
Змінити незмінне кому це дано?
І що тут подіяти? І очевидно,
Їх всіх лікувать кардинально потрібно!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017489
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2024
автор: Рунельо Вахейко