Як кинутий пес елітної породи
та їсти з землі не привчили мене
І сучку шукаю я по породі
от тільки дворняги одні скрізь тепер
Самотньо живу зате повний честі
в будку я к блохам вже не піду
Я краще під деревом сховаюсь від граду
от з їжой проблема, но я ще терплю
Тепер у ціні мої навички впали
сидіти красиво, чи просто лежать
мене наче всесвіт не помічає
і гучні команди мені не летять
Хоч хутро моє брудне та все мокре
та знаю що я в середні пан
тому я піду гордой ходою
хоч лапи мої заморилися в хлам
Хай світ прочерніє в голодних очах
но стати дворнягою не мій зовсім шлях
Що ж шкода породу втрачати за дарма
но краще хай так я вже не собака .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017496
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2024
автор: Андрій Листопад