Яка неймовірна навідала спека,
І жодної в небі немає хмаринки.
Амуру стрілою поцілить нелегко,
Хотілось присісти в такі ось хвилинки.
Рятунок йому Магелланові хмари,
Скоріш у відпустку, пора відпочити,
Там зорі ласкаві, та дивні тумани,
А землю заллють неабиякі зливи.
Тепер і додому летіти спроможний,
Він швидко за діло береться в дорозі,
Поглянь-но у полі блакитні волошки,
Такі неземні комусь стрінуться очі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017511
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2024
автор: liza Bird