Пекельний рай.

Послухав  претендентів,
Майбутніх  президентів.
Всіх  би  та  на  фронт.

Щось  таке  морозять.
В  багнюку  б  їх  повзком.
Екранів  лише  жалко,
Обпльовані  давно.

І  знову,
Знов  кіно.
Для  нас
Хтось  щось  зробив?

Брехав  й  брехнею  ж  жив!
Війну  не  допустив?
Чи  у  бою  почив.
Хто  з  них  веде  у  бій?

Боєць,  на  вогньовій?
То,  що  ж  вони  торочать?
Взнаванні  у  корита.
Ця  ожирніла  пика.

Країну  розривають,
Ще  в  тих  думках  літають,
Зомбують  наш  народ:
-Дебіл  лиш  патріот.

В  руїнах,  на  пательні,
 дивіться  як  живем,
Ми  в  "РАЙ"  вас  заведем,
Так  Пекло  назовем.

p/s  Якщо  з  усього  різноманіття  молодого  покоління  знову  вибрати  "свиню"  в  президенти  країни,  яка  з  тої  ж  колоди,  що  тусується  віками  біля  корита,  то  взагалі  навіщо  нам  президент  -  щоб  маразматик  завів  людство  у  потойбіччя  певно.  Тут  трагедія,  а  вони  знову  ділять  поділене  давним  давно.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017514
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2024
автор: oreol