Одного дня,у домашніх справах,відправилася на відомий ринок свого міста,де було достатньо людей і затишно.Зайшла в один із магазинчиків,де продають різні дрібниці для домашнього вжитку.
У невеликій черзі до каси,почула розмову двох чоловіків,один із них,дізналася з розмови-військовик розповідав,що пішов у ТЦК,думав навести лад із квитком,там йому відразу вручили направлення,за яким невдовзі повинен прибути в місце розташування військової частини,у гарячій точці нашої країни,їхню розмову перервала супутниця армійця,їй потрібно було ще вибрати деякі дрібниці для дому.
Я вийшла на двір ринку,невдовзі на території з'явився військовик Андрій,так звали незнайомого чоловіка,він неквапливо закурив цигарку та затягнувся димом,ніби подумки прощався з любим серцю,обжитим місцем і людьми,мріючи знову зустрітися з ними.
Я стояла поряд та старалася не рухатися,щоб не завадити інтимному дійству і почуттям,які мені довелося відчути понад десять років тому, коли мій чоловік назавжди прощався з домом,де поряд на нього очікувала бригада швидкої допомоги,такі почуття відчуваються всім тілом,які неможливо передати словами,не переживши їх.
Бажаю нашому захиснику Андрію найкращих почуттів та якнайшвидше з Перемогою ,здоровим повернутися до рідного дому.
4.07.2024р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017519
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2024
автор: Зоя Енеївна