У титрах історії наших не буде імен.
Ми просто шурупи, що міцно тримають афішу.
Стривай, дорогенький, якої ти партії член?
Кажуть, є хтось, хто прощає гріхи усім грішним.
Мої не простити, бо вилив усі на папір,
коли опаперений гріх, то тягне на більше.
Заходиться слиною, глипає вирлами звір
та він безпорадний, допоки складаються вірші.
Щось хочеш сказати? Не треба. Наразі мовчи.
Чи мають вагу мізерні твої аргументи?
В епоху драконів не варто тупити мечі.
Оракул німий. Безпорадно замовкли планети.
14.07.24р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017523
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2024
автор: Микола Соболь