Чорна сутінь

                                               [i]Лише  глядачам  і  ніколи  -  акторам...
[/i]
Побудь  зі  мною  трохи  на  пероні  -
Так  холодно  пускати  зимну  ніч.
В  обіймах  тануть  масляні  долоні,
Жилава  маска  знаних  нам  облич.

Туманне  сяйво  пише  тихі  ролі.
Боюсь  упасти,  мовби  це  кінець.
Білявий  попіл  знов  насипав  солі,
Бо  сита  повня  -  то  лише  ловець...

Не  треба  слів,  не  треба  до  зізнання.
Мовчання  скаже,  хто  про  що  кипить...
Стояли  двоє,  а  над  ними  рання
Горіла  зірка...  Місто  шумно  спить...
                                                       08.07.2024

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017528
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2024
автор: Сара Ґоллард