Дикий мед

       
Дикий  мед  на  губах
від  пройдешніх  доріг;
піт  солоний  пройма,
зріє  думи  горіх...
Чи  знайшов,  що  шукав
в  потойбічності  літ?
Відгукнувся,  хто  звав?
Чи  ж  розгаданий  Світ?

Що  знайшов,  вже  моє
і  майбутнім  бринить,
хоч  в  торбині  стає  
усе  менше  земних
сьогоденних  грошей,
сьогоденних  причин.
В  Серці  жде  Прометей.
Небо  кличе:  „  Мій  син!  ”

Вячеслав  Шикалович
13.18.05р.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017540
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2024
автор: Променистий менестрель