Серце сповнене жалю,
Бо без крапельки жалю
Ворог нищить, убива…
Лютая війна трива
В нашім рідному краю.
У запеклому бою
Борються його сини.
Дуже мужнії вони.
З ворогом вони йдуть в бій
За коханий, рідний, свій
Край, в якім вони живуть.
В нім бої запеклі йдуть
Нині. Ворог не щадить.
Вся земля навкруг двигтить.
Вибух. Ще. Іще один.
України вірний син
Рідний край свій заступа,
Бореться, не відступа.
Бореться з усіх він сил
Лиш за мирний небосхил
Над землею, де живе.
В нього серденько живе
В грудях б’ється, стукотить,
А земля навкруг двигтить
Вся від вибухів. Вона
В ранах, плаче. Йде війна.
Точиться страшна війна,
Та усе ж мине вона.
Прийде мир, і будем ми
Жити щасними людьми.
Євген Ковальчук, 24. 01. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017581
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2024
автор: Євген Ковальчук