В країні мрій казок та див
Багато міфів — хто як жив
Нічого в тих краях не бракувало
Допоки не прийшли чорти кварталу
Усі були в них рожі — криворожі
І цілі теж у них були не божі
Боги все переймалися про НАТО
Чортам та демократія не варта.
В обід разом сідали грати в шахи,
Чорти у купі смажили шашлик,
Народ для небожителів — комахи
Боги не ображалися на них.
Одного разу Бог, програвши в карти,
Побився з чортом на такий заклад
Усе по-божому, серйозно і без жартів
Хто програЄ — коня цілує зад.
Із чого почалося? Ось розкАжу:
Напився чорт і враз пішов до ражу
До Бога він звернувся при усіх:
Робота божа — просто курям сміх!
Робота? Та яка робота?
За стільки років не відкрив і рота!
За вас працюють тисячі попів,
Набудували міліон церквів
Про Бога людям кажуть кожен день,
А скільки молитов, ікон, пісень!
От у чортів робота непроста,
В них піт щоденно капає з хвоста...
Ні слова дяки! А яка йде слава?
Хоч кажеш правду — все одно не правий!
Зʼявитися на люди — ти не смій
Де клята справедливість, Боже мій?
Підскочив Бог від слів чорта завівся:
Та ти на Землю краще подивися!
Мені лиш моляться, а служать то тобі -
Поглянь тату які малюють скрізь собі!
Думки у них не божі, а чортячі -
Хоча б одне дурне тобі віддячить?
А тільки просять: Боже поможи!
Усе в гріхах, корупції, олжі...
Ти хоч одного з них до Бога наверни
У мене враження що світ від Сатани!
Тоді розкажеш про мою роботу,
Що я працюю як єврей в суботу,
Немов боксер лиш оббиваю грушу -
Та спробуй врятувати одну душу!
Не скиглити щоденно: бога ради..
Немов гебрей, який пригрівся в Раді!
Чорт:
То ти сказав. То - є твоя ідея
“Якщо до тебе наверну гебрея”.
Побʼємося з тобою на заклад
Якщо програєш — у коня цілуєш зад!
І до бармена: дай єлея! Всім — єлея!
Не стало Богу чорту уступати,
Раз виклик кинуто - то тре відповідати.
Домовились, що ставлять править блазня
Продажного, смердючого жида,
Якого не відмиє навіть лазня
І ні свята, ні вогняна вода.
Що урод той, потвора та пихата
Урешті перестане всім брехати,
Підійме очі, звернеться до Бога:
Спинися мить, ти щастя й перемога!
Любов твоя, не гроші правлять світом!
Я житиму за совісті завітом.
Світ божий — ти такий прекрасний!
Саме про це домовились закластись.
_________________________________
_________________________________
Наступний день в подобі Єрмака,
Начальника якогось там ОПе,
Зʼявився чорт до блазня-слимака,
Те, як опудало, напилося й хропе.
_____________________________
О найсвітліший! - розпочав із фрази,
О наймудріший! - ще додав він хльору
Той рохнув, як свиня від сказу,
За мить був ладен дати звідти дьору.
Немов орел завжди в трудах і славі
Піклуєшся про світ і за народ...
Слова сподобались, зігріли серце гаві -
Він не чекав подібний поворот.
Хоч знав, що скрізь його не люблять
І кожної хвилини вже чекав
Ось-ось прийдуть і шкіру зайди злуплять
За те що крав, за те, що всім брехав.
Життя у фарбах посміхнулось знову
Хоч блазень він, те все одно талан
Така розмова — просто ліки словом
Він же актор - не “лох” і не баран!
Із Чегевара майку одягнув,
На пузо хрест, з лампасами штани,
Та чорт його ідею не схвалив:
Або штани, або хреста зніми!
На пиці вуса Йосипа малюй,
Наган і Маузер до литок причепи,
Кашкета шкіряного примудруй -
Щоб мавпи лізли зразу на стовпи.
Гигикав чорт з начальника дурного -
Та що поробиш як воно убоге!
І навіть вже жалів у думці Бога -
Коли тупе — то чорту краще з того.
Тупе простіше будь на що купити -
Із дурня дурня — без проблем зробити .
З таким завданням впораюсь на раз.
Мармиза Бога буде просто клас!
Тінь батька Гамлета сахнулась від стіни
І чорт відчув удар нижче спини:
Не забувай, чортяко, хто всевишній...
Я так копну — копита будуть лишні!
Чорт почесав те місце від удару
Не варто від богів чекати “дару”
Їм байдуже - не гірке, не солене
Чом маю вигрібать лайно зелене?
Мій “бідний Йорік” — знову у печалі
Собачий вальс він грає на роялі.
Куцим, обгризеним до культя пальцем...
Хоч кришкою прикрий небриті яйця!
Чи будем реготати із тогО?
Та час до справи: заклад на його!
Жид і робота - Гамлет у засланні:
Пить чи не пить — не є питання.
Допоки є що красти й пити -
Що варто дурнику просити?
У чорта нерви просто як струна -
Про бога світ згада коли війна!
Побіг пройдисвітів довкола пошукати,
Щоб хто із них війну міг розпочати.
Шукав недовго. У сусідів
Смердючий тхір на троні сидів.
Його умовив за хвилину -
Іти війною на країну
Чужому тхір завжди завида,
Чуже украсти й справа жида,
В Омані справу охрестили,
Скріпили кровʼю — літак збили.
Їх зграя - гірша за вовків,
Відома в злочинах віків.
Злякався і чортяка трохи -
Як чорт зі скрині виліз Мефістофель
Щодня з екранів, підле, намовляє:
Що все буває і усе минає...
Мав чорний рот (не від шовковиць)
Між люди звався Арестович -
Герой, стратиг, аніка-воїн
І ветеран всіх в світі воєн.
Гадюка не всидить в горшку -
Брехня то ж шило у мішку.
Вона й чорту уже набридла -
Позбувся чорт отого бидла.
Народ простий за правду бʼється,
А блазень краде і сміється,
В борні смертельній з морем зла,
“Єрмак” “виховує козла”.
Коли на нього все повісять:
Зерно і зброю - зʼїли миші...
Він то не знав, а те - не хтів -
Не бачить кішка пацюків.
Навколо всі його дурили...
Невже то злочин, Боже милий?
Коли до прірви йде дорога -
Там і дурне згадає Бога!
Бог мовчки на оте дивився -
Не міг утрутитись — забився,
А чорта й далі вже несло -
Отак завжди як поруч зло.
Стрибає зло, мов на коняці -
Бог з пересердя дав по сраці:
Агов, сильніше струсону!
Чорт:
Ти сам створив у світі Сатану!
Якщо вже Сатана — мій батько,
То ви, виходить, дід чи може дядько.
Бог:
Я — світло! Світ не родить темінь.
Ти перший кинеш в мене камінь,
Коли збрешу хоч би на йоту:
Зло світу — не моя робота!
Зло проявляється лиш тоді
Коли добро є у природі
Без світла теміні немає:
Ніщо - себе не визначає.
Ніщо з нічого не зʼявилось -
Воно лиш в світлі проявилось,
Не народилось, а збулось,
Коли в ніщо зʼявилось щось.
Без світла не буває тіні
Та тінь — не сонця то робота...
Хто дурень, зрозумієш нині,
Коли дурне відкриє рота.
То я — ніщо? - чорт стрепенувся,
Отримав ляпаса, запнувся.
Ти — щось. Породження нічого
Та, певно, не творіння Бога!
Сердито чорт узявсь до діла -
Лишитись в дурнях не кортіло!
Як від гебрея слів добитись?
Простіше чорту охреститись.
Немов рідке гівно підняти -
Руками зась, коли нема лопати.
Від сонця чорт у тінь заліз -
В очах чортячих повно сліз:
Скоріше рак у горах свисне
Чим те пихате і зависне
Навернеться в душі до Бога -
Жадобі перевтілитись незмога!
А блазень всім розкаже скоро:
Нелох, нетряпка, а гарант!
Все робить так як учить Тора
У цьому він завжди талант!
Із ранку блазень дудлить кварту
Чорту, чим далі, не до жартів,
От от заллють під шкіру сала
Тоді усе - пиши пропало.
Наш чорт здаватися не звик -
Побіг у Раду. За кадик
Узяв він блазня там одного
Йому жалівся як до Бога:
О бідний Юзік! Я до тебе:
Піди до дурня і скажи,
Щоб він сказав (то дуже треба)
Такі слова ... перекажи.
Ато пущу тобі я кишки!
Ходити будеш тільки пішки!
З собою Лисого візьми -
Знай: від суми і від тюрми...
Ніколи ти не зарікайся
Скажіть йому: молись і кайся!
Та блазню все по-барабану
Вдає героя непристанно
На сцені Гамлета він грає -
Тож друзів вже в нього немає.
Пʼять літ пройшло як діти в школу,
Скажу тепер для протоколу:
Час вийшов бАйдики лиш бити
Гебрей волає: Що робити?
Прибіг до чорта він і просить
Що нам робити? - аж голосить:
Та годі скиглити!
Все, досить!
Скажи нарешті: мить спинись!
І як на вибори хвались,
Не можна зараз їх робити -
Воєнний стан. Усім терпіти!
Іще рік-два, чи трішки більше
Сам бог терпів. Терпіть, щоб гірше
Сусід із дуру не зробив -
Брехні коли бракує слів?
Народ не вірить брехуну -
Пита про статки, про війну.
Тремтить чортяка вже з хвоста
Ось-ось настане мить ота!
Вже мав би бігти він до Бога,
Упасти в ноги за дороги,
За гроші каятись прийде -
Пиха одразу пропаде.
Але дурне — то як короста.
Уже нема терпіння в доста,
Вкруги війна, у всіх біда -
Йому - як з гусака вода
Гешефт він робить геть на всьому
Краде у всіх, краде без втоми.
Коли поперло - треба брати!
Не знає міри коли хватить.
Як та свиня, що у корита
Чорт вже як чорт прийшов відкрито:
Я — чорт, служитель ночі й пекла,
Що з Богом бореться запекло.
Кажу тобі: звернись до Нього -
Про допомогу попроси.
Завжди поможе всим що зможе -
Ти ж бо не чорт, а людський син!
Гебрей. Не заважай. Я сам тут Бог!
Оце і це візьму... І ще я...
Чорт мовчки придушив гебрея.
Огидну голову він стяв, у торбу кинув...
Він — програв...
Іде із торбою до Бога:
Твоя, Всевишній, перемога.
Брудну занадто мало душу
Заклад програв — те визнати я мушу.
Чорт у закладі - не свиня
При всіх цілую зад коня...
(Цілує і кидає торбу до ніг. Бог дістає з торби голову)
О бідний Йорік! Знав тебе я
Стовідсоткового гебрея,
І те що крав, і що брехав,
Любив і славу й марнослав.
Чорт душі завжди з світу зводить,
А ти забув, що все проходить!
Навік замовкли тепер губи -
Забув про совість — чекай згуби.
Був Труфальдіно із Бергамо!
І бігав між двома панами.
Вдавав із себе Сірано ти,
Служив котом і Бегемотом
Ти міг зіграти Тітку Розу,
А зараз тільки Берліоза.
Колись ти міг мені б сказати:
Я ж Бог, я мушу всіх прощати!
Я і прощаю всіх таких -
Беру на себе оцей гріх:
Не треба їм Страшного Суду -
Їм з пекла вороття не буде.
Всім завойовникам, пройдисвітам, тиранам:
Життя - негідне, то і смерть - погана!
Із праху вашого погана навіть глина -
Вино тече і не забʼєш щілини.
(до чорта)
Тебе лякати пеклом - смішно,
(Не для людей - вважаю лишнє)
Ти ж в чому виріс — в тім живеш -
У пекло двічі не війдеш.
Ти — просто чорт, а це — чортище.
Що з ним зробив — тобі не грішне,
Тобі ще й дякувати маю -
Таких як цей — не пробачають!
(до залу)
Важка у Бога вся робота -
Багатсько в світі ідіотів...
А що накажете робити?
Доросле людство? — гірш ніж діти.
Кому ви молитеся й досі?
Хто краще бреше? І голосить?
Які чорти у вас при владі?!
Ви їх обрали! Чого ради?
Пройдисвіт знову змінить блазня -
Це не життя, а в пеклі лазня.
Навіщо ходите молити?
Достатньо просто не грішити.
За гроші продаєте душу -
Я вас за те прощати мушу?
Чи може купите прощення?
Мій суд - не ваш. І я - не Беня.
Верблюд пройде крізь вушко голки...
Кому казав? Усе без толку!
Ви сподіваєтесь на рай?
Він тут.
Чортів лиш не пускай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017603
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2024
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)