Така спека,що плавиться асфальт
Став мягкий немов глина під ногами.
День з червонявим виблиском - ковальт
Птах спалює крила під небесами.
Чаєчка шукає синє море
Заховалась у кам'яну скелю - тінь.
І дивиться на небо просторе,-
Як земля горить від сонячних горінь.
А на дорогах немов в пустині...
Немає хмарок , так сонечко пече.
Спить літечко на білій хмарині
Обпалило білого коня плече.
На автобамі нема , ні душі...
Немов на землі повмирали люди.
А під парасолею торгаші
Стоять ... молять Бога, і б'ються в груди.
Чекають дощу , а з моря вітру,
Щоб понизився градус на мінус пять.
Вода на вагу золота за літру,
Треба ковтком за один раз випивать.
Шинкар манить до себе покупця
По сонячнім дзвінку лишає базар.
П'є спрагло воду ,і тулить до лиця...
Капає піт з чола...Скропляє товар.
Літечко встає раненько зранку...
Збирає плоди, і леліє квітку.
А пташка бореться до останку,
Шукає їсти, пити- жить на світку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017646
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2024
автор: Чайківчанка