Ой, яка ж в нас пречудова
Наша українська мова!
Наче музика, лунає,
Серце й душу утішає.
Нерозкрита таємниця,
Чарівная скарбівниця,
У якій скарбів преповно,
Що виблискують чудовно,
Надзвичайно, веселково.
Скарб її – це кожне слово,
Що у нашого народу
Ще від роду і до роду
З уст в уста передається
Кожному з нас, в кого б’ється
В грудях серце. Ми із вами
Тими дивними скарбами
Користуємось щоденно.
Всі це знають достеменно.
Ними ж кожен виражає
Думи й почуття, що має
В голові і серці свому,
Все, що є на світі цьому,
Також словом називає,
Що його ж і визначає
Серед іншого, щоб вміти
Відрізнити, зрозуміти,
В чім його суть полягає.
Українська мова має
Безліч слів для цього. Знає
Кожен, хто її вивчає.
Євген Ковальчук, 19. 01. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017654
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2024
автор: Євген Ковальчук