Нехай очі мої, мов віконце до неба,
Зберігають тепло ще й надії вогонь.
Таємниці душі заховаю для себе,
Не відкрию нікому своїх ран й безсонь.
Серед тисяч облич, я знайду свою силу,
Відчуватиму світ, мов мелодію снів.
Хай життя і буває важким, і безсилим,
Межи хмар сонця промінь собі гомонів.
І коли прийде час, я відкрию обійми
Для сердець, що у світі шукають тепло.
Світлом сонця в житті заберемо всі плями,
Ангел ніжно сховає під своє крило.
15.07.2024 (с) Галина Гук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017675
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2024
автор: Аквілина