Отяжів овес зерном,
схилив стебло долу
і дозрілості вінок
золотить над полем.
Час очікування стік,
зливи корінь не залили,
сонця промінь не обпік,
колос повен сили.
Пора жнив, пора зібрати,
зерном сповнити засіки,
є чим скот нагодувати
і всього, без переліку...
Каші, мюслі, пластівці
запіканка, кекси і галети,
пісний суп, пісні млинці
із грибочками котлети...
З молоком вівсяна каша,
квас і пиво з круп вівса,..
може у вівсі і щастя наше,
Може й так,
та зріле поле, все ж краса!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017684
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2024
автор: Ivan Kushnir-Adeline