СТОГОЛОСА ТИША

Щойно  вітер  свіжий
Завітав  з-за  рогу,
Я  свої  печалі  скинула  сама.
Стелиться  обніжок,
І  ляга  під  ноги,
Спокій  ненадовго  душу  обійма.

Лагідно  та  ніжно
Відігнав  тривогу.
Хоч,  у  когось  поряд  є  вона,  дарма.
Гіркоту  полишив
За  моїм  порогом,
Щастя  у  долонях  миті  потримав.

Літо  щиро  тішить
Липень  босоногий,
Трави,  обважнілі  у  дощах,  лама.
І  чуття  колишні,
Без  перестороги,
Палко  огортають  барвами  всіма.

Стоголоса  тиша.
Ти  така  недовга!
Тільки  но  бриніла,  і  тебе  нема...
Звук  повітря  ріже,
То  сирена  стогне,
Ворог  смерть  крилату  вгору  підійма.

12-16  липня  2023  року

Експериментальний.
Тририм.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017690
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2024
автор: Юлія Щербатюк В’южен