Місяць

                                                             «Калігула.  ...Геліконе!  Геліконе!  
                                                                 Ні  звуку,  знову  ні  звуку...»
                                                                                                                       Альбер  Камю

Він  і  досі  взиває:  Геліконе!  Геліконе!  Прийди!      
Де  мій  місяць,  скажи,  де  безсоння  із  римського  неба?
Упіймай,  почерпни,  принеси  хоч  відбиток  з  води
І  втамуй  неможливе,  що  тут  до  нещастя  нестерпне.
Все  брехня,  що  наш  Всесвіт  на  спині  тримає  Атлант,
Що  любов  не  відступить,  довіра  непевна  і  мова
Витинає  своє  пишнослів’я  про  втрачений  сад,  —
Віддає  лиш  слова  та  мовчати  про  біль  не  готова.
Ти  зникаєш  у  ніч,  ти  тікаєш  від  тіней  моїх,
Що  біжать  за  твоїми,  кричать  мов  Еринії  Кая.
Де  ж  мій  місяць,  скажи,  чом  він  досі  регоче  вгорі,
Недосяжний,  як  бог?  —  ось  у  чому  прокляте  питання.

12.07.2024

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017716
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2024
автор: Володимир Каразуб