Наче у юність поринаю знову.
Літня пора, зваблива зелень трав.
Любов тепла і посмішка від сонця.
В дністрових водах незабутній сплав.
Така щаслива наша Україна,
Щасливі люди. В мирі живемо.
Не пограбована і не руїна.
Б'є струменем цілюще джерело.
Діти радіють. Сміх і гамір всюди.
Життя вирує. В небі птах летить.
Вдихаєш силу, волю повні груди,
А серце від війни ще не болить.
Не вистачає нам того покою.
Йде злісна та ненависна війна.
Сльози і кров знову течуть рікою...
Все ж куля не шкодує москаля.
Господь, даруй нам силу і свободу!
Допоможи нам волю зберегти!
Дай міць козацькому народу
Відбити лють московської орди!
Ми сильні, тому будемо живі!
Не віддамо їм Україну - мати!
Весь гнів ми направляємо орді.
Ми вмієм Перемогу здобувати!!!
Борчук Сергій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017728
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2024
автор: Просто_Сергій