Виє від болю пошматована душа,
порубана мечем брехні і зради.
Від в серце встромленого гострого ножа,
колись коханої, а зараз просто бл@ді.
О, як же солодко лилась її брехня!
О як хотілось вірити й кохати!
Без неї не прожив би навіть дня.
Для неї все готовий подолати.
Можливо в чомусь я розчарував...
Не дарував достатньо ласки й квітів.
Та все ж так щиро, як умів, кохав.
І був життя готовим розділити.
Але вона жорстоко й без вагань,
всі наші спільні мрії розтоптала.
Довірившись чужим словам й рукам,
спершу злетіла потім стрімко впала.
Час залікує всі болючі рани.
Справжнє кохання зшиє душу знов.
І вже не буде ні брехні, ні зради
у тому домі, де живе любов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017741
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2024
автор: Genyk Lys