Духу Святому
і Всеблагословенній Діві
в любові і ясності присвячую
Любов небесна —
щоб літати!
Любов Твоя
може мені
давати
стільки
небесної розлуки?
Яке те дерево? —
щоби мене відволікати
в поезію
невпЕрену!
скільки ложки стругати?
І світова гроза —
різьба по дереву!
живі й гарячі
Твої руки…
Любов Твоя
може мені
знов обіцяти
стільки небесної
розлуки??
І світові думки —
око ув щуки
здирання в небо
в риб’ячім оці
стільки муки
і чи то я є мука??
та ні! — знову
живі і надгарячі
Твої руки!!
Паплюжать мене злі науки
вони не бачили Тебе
і в знесенні
і я — і штука
і сильні спільні знесення
а те що є над плесами
все тінь й проекції
і що читомі
й незникомі —
Твої Руки
16.07.2024,
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
Слова-глаголи
І ми при трепеті
Його
крил
мов би славу цього ссем
«і ось — хтось скаже —
в цім увсе»
а що світ — не все
бо Бог — все
І ми при трепеті
Його
крил
16.07.2024,
Київ —
другий Єрусалим
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017750
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2024
автор: Шевчук Ігор Степанович