Людина тяжко починає замислюватись,
Коли їй зовсім гірше жити стає суттєво...
Здобутки бачить усіх, хто над проваллям виснуть.
І ясно втрати баче, не лиш свої життєві.
Мовчать одурені народи земної кулі!
...Цілують руки чинодралам, хапугам владним,
Які світ окручують гуртом, дають нам дулі.
Ми різні позиції займаєм, маєм зраду...
Опрягли людей, майже всіх, прожиточним ярмом.
Самі ж радіють, п'ють нектар, купаються в раю
І оди пишні слухають про свій сухий "побкорм"...
Елей стікає з язиків лакуз в нашім краю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017771
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2024
автор: Маг Грінчук