***

З'їш  трохи  електрики  на  сніданок
В  неї  вишуканий  смак  мого  мовчання
Ми  тепер  не  споживачі  -  ми  гурмани
Ми  знаємося  на  тонкощах  і  спогляданні  
Темряви  тиші  Еросу  і  сублімації
В  нас  тепер  антиелекрифікація  
В  нас  ніякого  вільного  кохання  
...
Ми  в  темряві  навикаємо  власною  святістю
Ми  збуваємо  спогади  витісняємо  незабутнє...
Ми  вже  не  діти  ,  хоча  трохи  Pepsi  
Плещеться  як  nostalgia  в  венах  різаних  і  зашитих
...
 Ні  вільного  кохання  ні  електрики
Ерос  не  плаче    а  вбиває  мовчки..
Якщо  хочеш  знати  -  найжорстокіший  не  Марс
А  невблаганний  як  ангел  -  Ерос  -  з  поглядом  як  заточки...
2024

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017799
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2024
автор: Мілена Христич