Один чоловік впіймав солов'я
Та задумав із нього
Зробить шашлика.
А той: -Пусти, ради Бога,
Маленька, хай бачить Всевишній,
Пожива із мене! Хіба мной наїсишся?
А як пустиш на волю,
Підкажу, як покращити долю,
Безкоштовно навчу трьох безцінних речей.
Подумав бідака: -Соловей гарно рече,
Ну хай ще живе.
Відпустив, а той угору злетів,
На високе дерево сів
Та каже: -Не їж те, що не годиться,
І не зможеш тоді отруїться.
Не шкодуй за тим, чого не повернути,
Кроки вперед тільки можуть бути.
Неправдоподібним словам ніколи не вір-
Буде в душі твоїй тоді завжди мир!
Полетів соловей та волає:
-Ой зле, чоловіче, вчинив,
Даремно мене відпустив:
У собі скарба великого маю.
Чоловік засмутився,
За солов'єм припустився,
-А той каже: -Все, чому вчив,
Пішло марно.
Шкодуєш за тим, що не може вернутись,
Неправді повірив,
Підхопив та поширив.
Ось так соловейко розуму вчив,
Але то даремно, якщо недовчив.
18.07.2024 р.
Оригінал
Як соловейко чоловіка розуму навчив
Один чоловік піймав соловейка і хотів його з'їсти. Але пташок каже до нього:
— Ні, ти мною не наїсися, чоловіче; краще пусти мене, і я тебе навчу трьох речей, які тобі у великій пригоді стануть.
Той чоловік втішився і пообіцяв відпустити, якщо той добре скаже.
І каже соловейко:
— Ніде того не їж, що не годиться. Ніде того не шкодуй, чого вже не можна повернути. Ніколи річам неподобним не вір.
Почувши це, чоловік пустив соловейка.
А соловейко хотів довідатись, чи навчився той чоловік його ради. Полетів угору і каже до нього:
— О-о-о! Зле зробив, що мене пустив! Якби ти знав, який я скарб у собі маю, ніколи не пустив би мене! Бо в мене є дорога і велика перлина; якби ти її дістав, зараз би багачем зробився.
Почувши те, чоловік дуже засмутився, підскочив угору до соловейка і просив, щоб він повернувся до нього.
Тоді соловейко каже:
— Тепер я пізнав, що ти дурний чоловік. Все, що я тебе вчив, пішло марно. І шкодуєш за тим, що вже не може повернутись. Неподібній речі ти повірив! Дивися, який я маленький. Де ж у мені може вміститися велика перлина?!
Та й полетів собі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017800
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2024
автор: Ростислав Сердешний