Закохані у ранок ловлять мить.
На березі Дніпра рахують хвилі.
Допоки місто безпробудно спить,
князь Володимир із хрестом на схилі
тихцем зорі шепоче: «Отче наш…»
і голуби цілуються відкрито,
малиновим заходиться пейзаж,
кінь Муромця вицокує копи́том,
у Лаврі дзвони вітер стереже,
бруківкою не ті́кають підбори,
промінчик сонця, ранку протеже,
і цвіркуни заводять пісню хором…
Проснеться місто і пощезне все.
Чудес не бачить день. Спішить та й годі.
Лиш Борисфен тихесенько позве
в такий казковий ранок, як сьогодні.
18.07.24р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017805
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2024
автор: Микола Соболь