Я прокидаюсь і знову вмираю
як тільки згадаю обличчя твоє
Як ти посміхаєшся та з ранком вітаєш
от тільки будеш ,ти вже не мене
Я дихаю вільно свіжим повітрям
але задихаюсь згадавши тебе
Коли ми с тобою були на весіллі
от тільки весілля це вже не моє
Я каву зроблю з цукром з вершками
посиджу самотньо за нашим столом
та трохи розбавлю сльозою я каву
бо знову згадаю як пили с тобою
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017819
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2024
автор: Андрій Листопад