Пунктиром ввійшов

               Пренепорочній  Діві-Матері,
               Цариці  Небесній,
               і  Великому  Серафиму
                 присвячується  з  любов’ю



1


Серце  Церкви!  Божа  Мати!
У  якому  лісі
це  і  всіх  сховати  —
щоби  
пострепенАлись  
                                             сови  —  витріщатись…
ох  і  молитва,
Боже!
це  пудовая  свіча
Серафим  —  це
дотик  серафічний  —  і  стріча…



він  як  блисне  —  в  пузах
                                               гик  і  колошменність
стріли  срібні
в  вас  і  в  мене!  —
милосердіє…
не  метушіться
милість  майте…
і  золото  із  серця
і  золото  —
із  нього  в  мене
і  що  в  вас  —  хід  в  квартири?
і  без  нього?
     й  без  провідного  мене…



2


зміню  цю  кров  —  в  носії  серафічні
о  гиблії  гемоглобінопати
бо  світ  не  вічний  і  кати  не  вічні
і  в  Царстві  Божому  жде  Божа  Мати



3


а  знов  ніби  вагаєтесь…
мов  стеліпалися  ви  на  безмені
вагою  менші  —  
                   так  тут  і  знайшли…
Йшов  серафічний  Вогнь
В  словах  вагалось…
ще  би  
знайшлись  
посли!

й
що  Бог  у  слові  говорив…
Дух  попереджував  —
не  ввійде  це
в  
темні
північнії  шари


18.07.2024,  передсвято  прп  Серафима  Саровського;
Київ  —
третій  вибір  Богородиці

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017842
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2024
автор: Шевчук Ігор Степанович