Пренепорочній Діві-Матері,
Цариці Небесній,
і Великому Серафиму
присвячується з любов’ю
1
Серце Церкви! Божа Мати!
У якому лісі
це і всіх сховати —
щоби
пострепенАлись
сови — витріщатись…
ох і молитва,
Боже!
це пудовая свіча
Серафим — це
дотик серафічний — і стріча…
він як блисне — в пузах
гик і колошменність
стріли срібні
в вас і в мене! —
милосердіє…
не метушіться
милість майте…
і золото із серця
і золото —
із нього в мене
і що в вас — хід в квартири?
і без нього?
й без провідного мене…
2
зміню цю кров — в носії серафічні
о гиблії гемоглобінопати
бо світ не вічний і кати не вічні
і в Царстві Божому жде Божа Мати
3
а знов ніби вагаєтесь…
мов стеліпалися ви на безмені
вагою менші —
так тут і знайшли…
Йшов серафічний Вогнь
В словах вагалось…
ще би
знайшлись
посли!
й
що Бог у слові говорив…
Дух попереджував —
не ввійде це
в
темні
північнії шари
18.07.2024, передсвято прп Серафима Саровського;
Київ —
третій вибір Богородиці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017842
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2024
автор: Шевчук Ігор Степанович