Минає час, а з ним життя
Також поволеньки мина.
Мине сучасне, майбуття
Настане, та усякий зна,
Що і настане час йому
Колись в минулеє піти.
Чому початок є, тому
Кінець є теж. Так, я і ти,
Вона і він, – всі, кожен з нас
Теж дійде до кінця свого,
Коли його настане час.
Не оминемо ми цього.
Та зовсім це не означа,
Що сенс відсутній у життя.
Присутній в ньому він, хоча
Й мине воно без вороття.
Лиш варто нам його знайти,
Відчути, а також збагнуть.
Аби лиш поуз не пройти,
Щоб лиш його не оминуть.
Я думаю, що сенс життя
У тім, що має кожен з нас
Думки, а також почуття,
Що в нас наявні повсякчас.
Ми з ними пізнаємо світ,
В якому всі ми живемо,
Який іще з прадавніх літ
Землею гордо зовемо.
На цьому світі кожен з нас
Працює також завдяки
Тому, що всюди і всякчас
Є в ньому почуття й думки.
Якби ж у нас їх не було,
Тоді усе ж життям життя
І зватися би не могло.
Життя – думки та почуття.
Євген Ковальчук, 21. 01. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017871
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2024
автор: Євген Ковальчук