Напровесні льоди товчуться ,
щоб воля днів була в річках ,
вже громи бють і дзвони рвуться ,
зимі , цій , кажуть , лютий крах !
хоч в головах бредні туманів ,
а тьма годує людський біль ,
зірки ідуть за Волосожаром
ще впаде з неба хліб і сіль .
ревуть льоди вмирають люті ,
та сонця юні дні прийдуть ,
ми вільні й правдою могутні ,
це чесна сутність творчих рук !
29.12.2014. 7.42.
23.06.2024 13:42:37
https://www.youtube.com/shorts/kMKdahZ9X6g
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017896
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2024
автор: Іван Українець