Створив колись людей я серцю милих,
Мій інтерес до них постійно ріс,
З лихвою дарував їм, що просили
Та розум трохи їм поплутав біс!
Вони творили й творять ще активно,
І множать зло, коли несуть добро,
Кохаючи ж когось всім серцем сильно,
Пізнати можуть – мною що дано!
Картина світу в кожного особа,
У кожного свій бог, під час смішний,
Ідуть на подвиг чи палає злоба,
Бо світ своїх ілюзій – їм святий!
І вже мільярдів граней сяйво сяє,
Свідомості людей диво-кристал,
А я – свічу і сяйво хай палає,
Допоки я світить не перестав!
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=kfr8eqpsZNU[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017929
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2024
автор: Віталій Гречка