Наш розум він є полігон,
дві сили різні владування,
які зайшли без перепон,
здійснити думкою бажання.
Які добро, які є зло
у серці кожного зіпнеться,
які немов побите скло,
на шмаття в тобі розсічеться.
І ти крокуєш уперед,
думками хвилі випускаєш
війна твоя, мов очерет...
І ти від них тепер втікаєш.
Свій розум маєш очищати,
щоб в серці зберегти любов,
і зло постійно відключати
багатогранністю думок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017966
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2024
автор: Lumen74