ВБИВАЮТЬ


Вбивають  тих,  які  говорять  правду,
Поруч  за  ними  підло  ходить  зрада,
Вбивають  іншу  думку,  вільне  слово,
А  найчастіше,  хто  боронить  мову.
У  Мові  -  Нація,  коріння,  ідентичність,
Життя  Героїв,  в  цій  ціні-  трагічність.
І  коли  смерть  через  любов  до  мови,
То  щось  не  так  у  твоїм  домі,  Львове.
Десь  поряд  причаїлось  лігво  звіра,
Як  нам  забути  смерть  тут  Білозіра.
Трагічний    шлях  і  долю    Чорновола,
Розрізав  постріл  тишу  вулиць  знову...
Стріляють  в  Мову,  Націю,  Свободу,
Кують  кайдани  для  мого  народу,
Постріл  не  в  Жінку,  в  скроню  Україні,
Скільки  життів  вже  віддано  донині?
Вам,  вороги,  не  вбити  Волю  й  Правду,
Ми  в  боротьбі  цій  гартувались  завжди,
Не  встоїть  на  кістках  ворожий  трон,
Свобода  житиме    і  в  смерті  Фаріон.
Вона  і  мертва  вам  не  дасть  спокою,
Покличе  Ангелів-Героїв  за  собою,
Бо  їх  життя  скрізь  вічна  боротьба,
Безсилим,  підлим  пострілам  -  ганьба!
А  справедливий  суд  завжди  готовий,
До  боротьби  готуйся,  сивий  Львове,
Гуртуй  геройське  військо  ти  в    ряди,
Тут  помста  ворогів  знайде  завжди.
Галина  Грицина.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017986
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2024
автор: синяк