Брати та сестри , мої - українці!
Будьмо, мудрі - у цій кровавій борні!.
Хай не лякають нас - дикі ординці!,
Що вб'ють ,спалять у порух - у цім вогні.
Беріть до рук сокири, вили , граблі!
І женіть москалів з своєї хати.
Тут господар-українець на землі!
Хай ніхто не посміє нас топтати!.
Вбивають, і знищують нас сотню літ
Морять голодом, йдуть на нас війною.
За свій край герої ллють кровавий піт
Йдуть вперед...і ведуть всіх за собою.
Пам'ятайте ,героїв поіменно!
Вони пророки, бачать все наперед.
Їх поодинці вбивають щоденно -
За мову , ідею, ламають їх злет.
Такі ,як Фаріон не бояться смерті!
Своєю смертю на жаль, не вмирають.
Віддають на олтар життя у жертві
Знають праве діло ...Часу не гають.
2---------‐---'
Кат за срібну монету продав душу
І за кроваву справу взяв мільйон.
Перейшов межу, і заповідь божу...
З пістолета стріляв у Фаріон.
І регоче вбивця,що вбив людину,
Пострілом у скроню забрав життя.
Підняв руку на Фаріон Ірину...
Зупинив земну путь - серцебиття.
А вона боролась за Україну
Сильна духом,патріот країни.
За ідею ,стояла до загину...
За Свободу, добробут родини.
Була вчителем ,Титаном науки
Любила мову ,як рідну матір.
Її працю вчитимуть наші внуки
Її ім'я будуть вічно пам'ятати.
3---------------------
Не кажи, що ти мій брат -
У нас різна кров із тобою.
Ти є розбійник - пірат,
я вільна птаха під горою.
У мене мова, як сад -
У тебе язик - дикий біс.
Я солодкий виноград,
Ти плазун - зміїний укіс.
Я мить - калиновий цвіт
вічне слово у безсмерті.
Ти є сіль - кровавий піт,
Зло - куля моєї смерті.
Я жінка з міста Лева,
У гніві - горда левиця.
У слові - королева...
Мова - джерельна водиця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017987
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2024
автор: Чайківчанка