[i]І не рятують ні знання, ні лати,
її здолали не недуг чи втома…
За мову нас продовжують вбивати
брутально і цинічно – прямо вдома!.
[/i]
Іще один забрали камінець
з фундаменту держави Україна!
Терновий уготовано вінець…
Але чому не в траурі країна?
Втомились виглядати і чекать?.
Хто хліба кусень, ну а хто видовищ…
На фронті добивають вірну рать,
єхидно позираючи зі сховищ.
Такий ось на сьогодні коленкор,
але воно і у тилу не краще –
на всіх фронтах розгнузданий терор,
країну перетворюють на хащу!.
І нині гинуть кращі, як завжди,
їх не рятують ні знання, ні лати –
ідуть манкурти вперто до мети
й удома нас продовжують вбивати!
20.07.2024, СВ-ФН
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017989
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2024
автор: Олександр Мачула