/рондель/
Захід сонця у свічках люпинів…
Мить – і врода звітриться ота.
Невблаганні до людей літа –
День за днем стирають без упину.
Квіти гордо випростали спини.
Стихло все. Завмерла суєта.
Захід сонця у свічках люпинів…
Мить – і врода звітриться ота.
Пораюю – й вишукане згине,
Швидкоплинний час жартує так.
І радію зараз, ніби птах,
Величі рожевій… білій… синій –
Захід сонця у свічках люпинів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017999
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2024
автор: Білоозерянська Чайка