Ріже розрізане, давить роздавлене,
Душу не гріє любов'ю приправлене.
Тягнуть та стогнуть бінти і джгути.
Серце ще б'ється під такт самоти.
Де твоя воля? Де крила розправлені?
Адською магмою сильно розплавлене.
Кровь запіклася і вже не тече,
Ходиш по колу, на жаль не втечеш.
Але живий... Знаєш, ти ще живий!
Це твоє все, то тому і радій!
Все несподіване: щастя і горе.
Доле твоя - як полин в житнім полі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018002
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2024
автор: DIM