Поповнився небесний легіон,
пішла у засвіти чергова пташка.
Радіє хтось, а хто зітхає тяжко…
Прости й прощай, Ірино Фаріон!
Боротися – то сильним до снаги,
стоїть свобода на земних титанах,
а лави їх катастрофічно тануть
і не дрімають люті вороги.
Не варто побиватись, голосить
про нелегку, але звитяжну, долю.
Й одна була ти воїном у полі!
Вже чутно побратимів голоси…
Не завжди добирала чемних слів
душа твоя, відкрита і бентежна.
А те, що Україна незалежна –
велика дяка і тобі, до сліз!.
21.07.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018076
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2024
автор: Олександр Мачула