До сліз

Поповнився  небесний  легіон,
пішла  у  засвіти  чергова  пташка.
Радіє  хтось,  а  хто  зітхає  тяжко…
Прости  й  прощай,  Ірино  Фаріон!

Боротися  –  то  сильним  до  снаги,
стоїть  свобода  на  земних  титанах,
а  лави  їх  катастрофічно  тануть
і  не  дрімають  люті  вороги.

Не  варто  побиватись,  голосить
про  нелегку,  але  звитяжну,  долю.
Й  одна  була  ти  воїном  у  полі!
Вже  чутно  побратимів  голоси…

Не  завжди  добирала  чемних  слів
душа  твоя,  відкрита  і  бентежна.
А  те,  що  Україна  незалежна  –
велика  дяка  і  тобі,  до  сліз!.

21.07.2024

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018076
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2024
автор: Олександр Мачула