Дарую посмішку до квітів,
Квіткарка миттю ожива,
Зникає спека в сонцесвіті,
Проміняться лише слова.
Дарунок старець мав при церкві,
Дитя сміялось в пелюстках,
Розкрилися троянди змерклі
В дівочих люблячих руках.
Бариста дарувала серце,
Білила лила в чорноту,
І кава відкривала дверці,
Зніма байдужості сльоту.
Розкрилися нічні вітрила,
Усмішка місяця сестра,
Серпневий оксамит відкрила,
Цвіркунчика чарівна гра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018079
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2024
автор: Валерій Лазор