Темної ночі ходила я до колодязя він був темний, як смола.
Я почула плач глянула вниз дивлюсь ангел стоїть і плачить.
Я хутко побігла за дробиною, повернувшись, спустила дробину до низу і побачила, що Ангел зник.
Я підняла дробину і повернулася додому, практично нічого не бачучи, раптом почула той самий плач,
і цей плач не йде цілими днями і ночами, до поки не підходила темної ночі до тогож самого колодязя, плач стихав,
але продовжував Ангел плакати. Я сама собі дивувалася,
як я темної ночі приходила до колодязя і поверталась додому з чутим плачем.
Та одного разу, коли я підійшла до колодязя, я нахилилася вниз і простягнула руку до Ангела.
Ангел трохи підпригнув і усміхаючись зробив мені пропозицію.
І я дала йому згоди та закохалася з першої миті, коли побачила поруч із собою Ангела.
І зненацюка, ми спустилися разом до глибокого темного колодязя та я відчула на собі легкий потяг до низу, то був пекельний вузол,
я не розуміла досі, що мене тягнуло, бо була закохана до нестями у Ангела.
Ми пройшли темними коридорами вниз, і спускалися по темному колодязю ще нижче здавалося, що це ніколи не закінчиться,
але мене посадили у карановану кімнату на якесь короноване крісло, і я залюбки сіла,
а поруч мене сів Ангел. Вночі, коли ставало надто темно, світло майже не проникає в темний колодязь в якому я жила.
Я жила наче у ночній магії не бачачи світла. Минали століття, вже здавалося, я тут живу вічність,
але темна сторона життя привела мене до того, що я вже не знала,
коли починається ранок або день або ніч, і коли закінчується ніч.
А я й досі закохана у Ангела. Ця темна ніч, дарувала мені надію,
як і нічна магія, щоб цю темну тишу ніхто не смів порушити.
В моєму оточені була тільки темрява і Ангел, який створював всю цю темну тишу.
Та Ангел полишав мене не надовго, кудись інколи мовчки і спокійно зникав, наче крізь стіну проходив,
було настільки темно що не розбереш є стіни чи нема. Та одног разу у мене пробила цікавість,
і я пішла за ним, так намагалася ховатися, щоб він мене не бачив, і таки він мене не побачив.
Довго спускаючись по сходах вниз, а може мені здавалося та я помітила, що Ангел кудись зайшов та раптом я побачила,
що там стояв якісь камінь, і я змогла заховатися, так щоб і спостерігати, щоб і ніхто не бачив.
Та коли я побачила була у шоці, виявилося, що Ангел білі крила перетворилися на чорні крила.
Та все ж таки, він помітив, що я за ним спостерігаю, бо ненароком повернув голову у мій бік,
і побачив частину моєї голови із-за каменю. Я намагалася повернутися у свою карановану темну кімнату,
але він опинився переді мною злим. Спочатку, я перелякалася, а потім мене знову щось тягнуло,
і це був пекельний вузол, я повернулася дивлюсь він був там, де його крила перетворилися на чорні крила,
він трохи потягнув пекельний вузол, який я не могла побачити і не розуміла, що мене тягне до низу,
і я опинилася біля нього, він знову мав білі крила і усміхався, а я від цього мліла і дедалі більше закохувалася.
Він покинув мене у цьому стані, а я на верх піднімалася до темної коронованої кімнати по тягнутому ним пекельному вузлу,
якій він тягнув дуже міцно. Коли я опинилася поруч зним, я знову не могла звести з нього погляд темна магія притягувала нас один до одного сильніше
і кохання ставало дедалі міцніщим і вічним. Ніхто не міг розрушити це кохання. Минали столітття, я живу тут вже занадто довго.
А він знову мене полишав, даючи натяк поглядом, щоб я залишалася тут.
Його вплив був настільки сильним, що я не могла йому відмовити,
до поки не спустилася за ним вниз, підійшовши до камня, ненароком зачепилася за нього, спідкувшись впала і Ангел повернувся до мене,
і побачив, що я непрітомна та його, навіть не встигли перетворитися білі крила на чорні крила, він підійшов
і переніс мене до коронованої темної кімнати, і не міг мене розбудити, а моя душа взлетіла вверх і спостерігала, що він робить.
І вона побачила те, що неможна було побачити навіть мені, той пекельний вузол, який тягнув мене до низу та темну магію,
яка притягувала нас один до одного… та душа вирішила повернутися, і поки поверталася вона, камінь,
який я зачипила розколовся на мілкі частини, навіть не можна було зібрати, і разом з тим Ангел зник,
тепер пекельний вузол тягнув Ангела вниз, а темна магія розчинилася у світлі, бо нарешті зявилося світло,
а я тим часом опинилася у себе вдома, і прокинулася від страшного сну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018082
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2024
автор: NaTa Ly