Вона і він сиділи мовчки,
Навколо тиша, ні душі.
Їх погляд відчиняв замочки
І згладжував кути глухі.
По ньому ледь повзли зіниці,
Торкалися його биття,
Палали груди у дівиці,
Чекаючи обійм злиття.
Він відчував її пір'їнку
І вітер збуджував лозу,
Очима гладив ніжну квітку
І забирав її сльозу.
З'єднала їх кохання нитка
І полонила всі думки,
В очах відбувся спалах зблизька,
Побігли пристрасті струмки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018084
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2024
автор: Інь-янь