армовані пороги часоплину
на жовтих нивах під порожнім небом
рве вітер вербам гриви, лиже ребра
лінива муза риму жде полинну
аби завмерли тіні на стіні_
<
цей маятник важкий між "так" і "ні"
ці вичавлені з пам'яті примари
ці дикі янголи в свинцем налитих хмарах
цей бляклий крик колись живих очей_
<
ніщо вже серця м'яз не припече
ніщо не верне зламок на орбіту
пластмасові поволі в'януть квіти
стихають мантри несумісних душ
і резонує шепіт "кроком руш"
із реготом ворон під чорним сонцем_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018090
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2024
автор: Ки Ба 1