Аритмiя

Крізь  призму  років  і  своїх  помилок  зашкарублих,
Приймаючи  низку  чужих  забобонів  їдких,
Ішли  терником  власних  дум  ми  удвох  закоцюблі,
Торкаючись  похапцем  серця  на  згарищі  лих.
Плелася  в  лахмітті  за  нами  занедбана  доля,
На  торжищі  правди  ми  стрімко  упали  в  ціні.
І  ролі  зіграли,  хоч  справа,  звичайно,  не  в  ролях,
Зв'язок  мій  з  тобою,  на  жаль,  в  суєті  не  зміцнів.
Прощались  очима,  горіли  у  пеклі  страждання,
Ковтаючи  сльози  пекучі  від  болю  й  жури.
Спотворена  мрія  зникала  бездушно  востаннє,
Не  в  змозі  потрапити  з  явою  світлою  в  ритм.
Обпалені  крила  спровадили  в  сіру  буденність,
Стрілою  розлука  вп’ялася,  щоб  спогад  застиг.
Ми  вголос  читали  прохання  до  неба  даремні,
Зникаючи  десь  у  собі,  від  розпусти  інтриг.

19:00,  28.03.2021  рік.

Зображення:  https://express-novosti.ru  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018091
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2024
автор: yusey