ІРИНІ ФАРІОН

Присвята

Вона  словами  Україну  боронила  –
Були  гарячими,  немов  метал  з  горнила,
Були  прямими,  мов  фанера  після  пресу,
Без  бус,  без  одягу,  як  нерви  після  стресу.

Прагла,  щоб  мова  українська  існувала,
На  трон  зійшла,  в  своїй  країні  панувала,
Блищала,  наче  щойно  вилиті  дукати,
Щоб  їй  ніхто  в  лице  ясне  не  смів  плювати.

Бо  де  ще,  як  не  в  ріднім  краю,  мові  жити,
Народу  вірою  і  правдою  служити,
У  вірші  сяяти,  у  пісні,  у  розмові?
Лиш  тут,  де  верби  і  тополі,  любо  мові!

Впала  Ірина,  як  на  полі  бою  воїн,
Навіки  влилася  у  легіон  героїв,
Бо  не  зігнула  перед  викликом  коліна.
Її  ніколи  не  забуде  Україна.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018107
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2024
автор: Крилата (Любов Пікас)