ЗАТИХ ТОЙ ДЗВІН, ЯКОГО ЧУЛИ ВСЮДИ
( Пам'яті Ірини Фаріон )
Вбивають тих, хто ніс у серці МОВУ,
Хто все життя її оберігав.
Провадиться усе це знову й знову:
Курок убивця знову натискав.
Постала на заваді й берегиня,
Яка плекала МОВУ й берегла,
Велика патріотка й політкиня,
Що МОВОЮ й ВКРАЇНОЮ жила́.
З тим пострілом свіча її загасла,
Хоч тліти намагалася ще мить,
Любов до МОВИ до кінця не гасла,
Бо МОВІ й УКРАЇНІ вічно жить!
Всім серцем рідну мовоньку любила,
Боролася за неї, як могла,
Що МОВА має значення – тверди́ла,
Як кривдили – мовчати не могла.
Затих той дзвін, якого чули всюди,
Який дзвенів й ніко́ли не стихав,
Дзвеніти більше він уже не буде…
До боротьби за МОВУ він скликав.
Із вуст не лине більше солов’їна,
На захист МОВИ більше не стає,
Відчула втрату ненька-Україна,
Яка біди́ і горя зазнає́.
20.07.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018114
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2024
автор: КОРОЛЕВА ГІР