Поговори, щоб я тебе побачив.
Прошепочи, аби усе почув.
Жахливо, як душа у слові плаче!.
Кричу, але ніяк не докричусь…
Скажи усе, аби ми зрозуміли,
куди талан торує нині шлях,
і відновили хоч зернину сили,
щоб серце танцювало як маля.
А ти мовчиш, груднева безнадіє,
ховаючись у долі палантин…
Мене лише шалена дума гріє –
все перемеле вічний часу млин.
22.07.2024, СВ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018169
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2024
автор: Олександр Мачула