Вітряки нам розкажуть, що завтра буде ліпше.
Автівки ковтають пил, як легені гарячий кисень.
Коли так штормить, дихати треба швидше.
Якщо трохи болить — просто дужче натисни.
Шрами великих міст розкроїли магістралі.
Рани малих — зашивають вагони й диспетчери.
Їхньому слову рідко бракує деталей.
Часом в дорогу достатньо безглуздого речення.
Зоря вечірня для спочинку шукає обрій.
Сонце прийдешнє ґаздує на полях і панелях.
І може тисячний ранок воістину буде добрий.
І навіть найгірший день відшукає собі оселю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018181
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2024
автор: Дарія Борисович