Неказка про бабая - 1

Дітей  лякали  ми  бабаєм.
І  новий  заявивсь  бабай.
І  ось  бабаїв  дика  зграя
Удерлася  в  наш  рідний  край.

І  не  лякають,  а  вбивають!
Життя  зірвалось  під  укіс.
Пощади  зграя  та  не  знає,
Немов  вселився  в  зграю  біс.

Підступна,  підла,  осоружна
Готова  зграя  рушить  все,
Готова  і  здихати  дружно,
Війна  -  відомий  їй  процес.

І  все  іде  не  по-нарошку,
Де  грань  між  смертю  і  життям.
Як  змія  бив  Котигорошко,
Б'ють  хлопці  зграю  по  соплям!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018183
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2024
автор: Рунельо Вахейко