За що?
Згорьована Україна
Геть сива від болю:
Міста й села – у руїнах…
Вбили й любу доню*…
Заплакала-заридала –
Убили ж дитину
Ту, за котру не стидались
Вона і родина.
Мову й правду шанувала,
Неначе святиню,
І на прю- сама ставала,
Не маючи тилу!
Чому ж, Боже, таку долю
Вручив Україні?
Платить дорого за волю,
За крила орлині,
За ту Правду, що приспали
Ще царі й вельможі,
За ту землю, що з хлібами,
За люд її гожий?..
За що, скажи, Ти так тяжко
Народ цей караєш,
Не спиняєш дію рашки,
Серця людям краєш?
Чи не тими молитвами
Молимось-благаєм?
Течуть ріки вже криваві –
Спинить не встигаєм.
Московського нам не треба –
Дамо собі раду,
Тільки б мирним стало небо!
Тільки б не вмирати,
А ростити хліб і квіти,
Дітей колихати,
Не блукати по всім світу –
Жити в рідній хаті!
21.07.2024.
* – 19.07.2024. у Львові убили відому українську мовознавицю, націоналістку Ірину Дмитрівну Фаріон.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018185
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2024
автор: Ганна Верес