А так було добре стрiчати цiлунком свiтанки

А  так  було  добре  стрічати  цілунком  світанки,
І  в  ковдру  закутавшись  знов,  обійматися  вдвох.
Тепло  твоїх  рук,  ми  стікали  в  любов  до  останку,
У  серце  заходило  щастя,  у  посмішку  –  Бог.

Мурахи  по  тілу,  тихеньке  зізнання  на  вушко,
Здіймалися  вгору  з  тобою,  пірнали  униз…
Нам  добре  було,  розгорталися  в  сяянні  слушно
Акорди  душі,  підкидаючи  в  марення  хмиз.

Вогні  розстелялися  звабним  і  щедрим  роздоллям,
І  дихання  часте  в  тремтіння  вкладало  жагу.
Пишалася  дійством  на  небі  розчулена  доля,
Зростаючи  поряд  із  нами,  від  доторків  губ.

15:02,  18.04.2021  рік.

Зображення:  https://franyk.com  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018187
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2024
автор: yusey