Десь там зривається із неба зірка...
І слід її яскравий як вогонь,
Заплаче матінка за сином гірко,
Вже не торкнеться він її долонь...
Дивись, як зорепадом небо вкрите...
То світлі душі воїнів летять,
А їхні діти в ліжечках сповиті
Як янголятка біля мами сплять.
Яке життя їм приготує доля?
Та як без батька в світі їм прожить?
Коли ж настане в Україні воля?
Та як же за всіма душа болить!
Коли пощезнуть вороги трикляті?
Коли просохнуть сльози на очах?
Коли з війни діждеться сина мати?
І назавжди забуде слово "страх"!
Великий Боже, ми тебе благаєм!
Біду від України відведи!
Хай Україна-ненька стане раєм!
Й щасливі будуть люди назавжди!
22.07.2024 р.
Автор: Ніна Продан
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018191
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2024
автор: Ніна Продан